Виноград культурний - дуже давня рослина сімейства Виноградних. Мільйони людей споживають виноград та продукти з нього.
Виноград: кущова рослина що в'ється з солодкими великими ягодами, а також ягоди цієї рослини, які ідуть у харчі та на виготовлення вина.
Батьківщиною культурного винограду є південні країни Закавказзя, Середня Азія, а також Іран, Афганістан, Північний Китай. В Європі виноградарство і виноробство досягло найвищого розвитку в кінці XVII- на початкуXVIII століття. Особливо інтенсивно галузь розвивалася галузь у Франції, Іспанії, Португалії, Італії, Угорщині.
Виноград (столові та винні сорти разом) є найпопулярнішою після цитрусових плодовою рослиною у світі.
Щорічно збирають 50-60 т винограду - навіть більше, ніж бананів або яблук. У Європі, а насамперед в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині та країнах Балканського півострова, збирають половину всього врожаю винограду у світі. При цьому винні сорти поширені набагато більше, ніж столові.
Сорти винограду, в залежності від мети їх використання, можуть бути розділені на п'ять головних класів. Це столові сорти, винні, сорти для виготовлення родзинок, консервування та отримання соку. Існує величезна кількість сортів винограду, їх розрізняють за кольором, а також за наявністю або відсутністю кісточок в ягодах. Є сорти відомі та популярні, через широке поширення і великі площі насаджувань. Але є сорти, які відомі саме завдяки своїй малій кількості й вузькому ареалу виростання.
Аркадія -дуже ранній сорт, середньо-сильного росту. Грона великі і дуже великі, 500-700г., оригінальної яйцевидної форми, вага грони 0,5-2,0 кг, вага ягоди 7-14гр, колір білий. Смак приємний, при повному дозріванні - з легким присмаком мускату. Морозостійкість до мінус 21 0С, вкривний. Входить у десятку найкращих сортів.
Вікторія-ранній - сорт середньої сили росту, вага грона 0,6-0,8 кг, вага ягоди 6-8гр, колір червоно-малиновий, смак мускатний, морозостійкість 27 градусів.
Таїровський вогник - сорт ранній, кущі сильнорослі. Грона велика, вага - 0,5-0,7 кг, середньої щільності. Ягоди великі - 6-8гр, овальні, яйцевидні, блідо-рожеві або рожево-червоні. колір зелений з бордовою засмагою, смак гармонійний, морозостійкість 23 градуси.
Балабанівський - сорт ранньо-середній сорт, сильного росту, вага грона 0,3-0,4 кг, вага ягоди 3-5г, колір синій, смак ізабельний, морозостійкість 30 градусів.
Ізабелла - сорт середньо-пізній, середній ріст, вага грони 0,4-0,5кг, вага ягоди 3-5г, колір фіолетовий, морозостійкість 30 градусів.
Російський конкорд - сорт ранньо-середній, сильного росту, вага грона 0,3-0,4кг, вага ягоди 3-4г, колір розово-фіолетовий, смак ягідний, морозостійкість 30 градусів.
Кишмиш Запоріжський - дуже-ранній сорт, сильного росту, вага грона 0,6-0,9кг, вага ягоди 2-3г, колір темно- червоний, смак гармонійний, морозостійкість 26 градусів.
Восторг чорний - сорт ранній, сильного росту, вага грона 0,5-0,8 кг, вага ягоди 7-8г, колір темно-синій, смак гармонійний, морозостійкість 25 градусів.
Поклінктон - середній, ріст сильний, маса грона 0,3-0,5кг, маса ягоди 3-5г, колір білий, смак мускатний, ягоди м’ясисті, морозостійкість 29 градусів.
Кодрянка - дуже ранній, сильного росту, вага грона 0,6-1,2 кг, вага ягоди 6-9г, колір темно-фіолетовий, смак простий, морозостійкість 22 градуси.
Елегант надранній,FV-3-15 - дуже ранній, середнього росту, вага грона 0,3-0,5кг, вага ягоди 6-7г, колір білий, смак мускатний, морозостійкість 25 градусів.
Арктик - дуже ранній, середнього росту, вага грона 0,3-0,8кг, вага ягоди 5-6г, колір білий, смак мускатний, морозостійкість 27 градусів.
Коринка російська -дуже ранній, сильного росту, вага грона 0,2-0,3кг, вага ягоди1,5-2г, колір білий, гармонійний, морозостійкість 26 градусів.
Екім Кара (Чорний Доктор) - це унікальний, аборигенний, технічний сорт винограду, росте тільки в Сонячній долині, це Судакський район Криму. Є версія, що "Екім Кара" виходець з виноградників французького доктора – Граперона. По іншій версії виноград цей виведений в давнину, знаменитим у той час лікарем, учнем самого Авіцени.
Відомим сорт став завдяки вину "Чорний Доктор" – дуже цінному і рідкому, марочному десертному вину. "Екім Кара" – один з основних сортів винограду, з яких роблять це чудове і дуже відоме вино. І назву вину дав цей сорт, тільки у перекладі на російську мову – "Чорний Доктор".
Історія назви "Екім Кара" (Чорний Доктор)
"Екім Кара" - назва сама по собі незвичайна і унікальна. Як вважають вчені це слова однієї з тюркських мов, можливо кримсько-татарського діалекту. Слово "Екім" перекладається як лікар, цілитель. "Кара" - чорний. Але ця мова має тільки прямий порядок слів, наприклад "кара су" у перекладі чорна вода. У назві "Екім Кара" порядок слів змінений. Чому?
Є кілька версій, що пояснюють таку перестановку. Перша версія: первісна назва винограду була "Екім Кара ізюм", тобто "лікаря чорний виноград". Однак згодом слово виноград перестали використовувати у назві сорту, і тому до наших днів дійшла назва "Екім Кара" (Чорний Доктор). По другій версії слово "кара" з давньотюркської мови перекладається як "видатний", і тому назва сорту перекладалась як "видатний цілитель".
Для вироблення вина "Чорний Доктор" застосовуються кілька сортів - крім "Екім Кара", використовуються сорти "Кефесія", "Джеват Кара", "Крона". Це два різних сорта, хоча і дуже схожих як по своїх зовнішніх ознаках (колір ягоди, смак), так і по місцю виростання. Обидва сорти, як аборигенні виростають тільки у Сонячній долині. Тільки тут вони в повній мірі виявляють свої унікальні біологічні властивості. І тільки з винограда сортів "Екім Кара" і "Кефесія" вирощених у Сонячній долині можна зробити оригінальне, з унікальними властивостями і складом вино "Чорний Доктор".
"Екім Кара" - аборигенний сорт Сонячної долини
Не зайвим буде згадування, що сорт винограду "Екім Кара" росте і у сусідніх з Сонячною долинах. А одиночні кущі можна зустріти і в інших регіонах Криму. Але аборигенним, з унікальними властивостями сортом, виноград "Екім Кара" може вважатися тільки який росте у Сонячній долині.
Аборигенний сорт винограду - це сорт визначеної місцевості, виведений на основі народної селекції та багаторічного відбору з гібридів місцевого дикого винограду і привізних сортів.
Примітно, що у іншій місцевості сорт "Екім Кара" може і дає навіть більший врожай, ніж на своїй історичній батьківщині, але при цьому втрачає свої унікальні властивості та склад. А вся справа в унікальному мікрокліматі Сонячної долини, назва якої не випадкова. Долина сама сонячна в Криму, протягом року тут буває більше 300 сонячних днів. Середньорічна норма опадів дуже маленька - близько 300 мм на рік, а це норма напівпустелі. Грунти долини щебіньчато-суглинні, унікальні по своєму мінеральному складу, багаті кремнієм.
Саме тут у жаркому, сонячному, сухому кліматі, на кам'янистих грунтах багатих кремнієм, на березі Чорного моря і росте справжній, аборигенний сорт винограду "Екім Кара", що дає життя чудовому і рідкісному вину "Чорний Доктор".
"Екім Кара" - технічний, винний сорт, пізнього терміну доспівання. По еколого-географічній групі належить до східних сортів. Росте у Судакському районі, в Криму.
Молодий пагін досягає розміру 15-20см, зі слабо опушеною коронкою і світло-рожевими краями верхньої поверхні. Перші два листа мають добре виражене світло-рожеве забарвлення, з невеликим коричневим відтінком. Наступне листя росте вже зелене, опушення слабке.
Слаборозсічене та округле листя - характерна особливість молодих пагонів сорту "Екім Кара".
Листя середнього розміру, слаборозсічене, трилопатеве, округле. Середня довжина листа близько 16см, ширина 14-15см. Нижня частина листа з невеликим павутиновим опушуванням. По жилкам опушування більш густе, навіть щетинисте. Черешкова виїмка листа прикрита, з вузьким овальним просвітом, при цьому лопаті налягають друг на друга. Виїмка іноді буває і відкрита, але рідко, тоді з загостреним дном.
Квітка "Екім Кара" - функціонально-жіноча. Але при цьому квіти практично не опадають. Таке явище пояснюється використанням при вирощуванні цього винограду сортів обпильників, зокрема "Сапераві". При цьому використовуються змішані насадження основного сорту з сортом обпильником. "Екім Кара" характеризується високою сприйнятливістю до пилку інших сортів винограду.
Грона у цього винограду середні, розміром 16-17см у довжину і 12-14 у ширину. По щільності грона середньощільні або крихкі, форма грона невизначена. Ніжка грона досягає довжини 5см, деревніє майже до зчленування з лозою. Після доспівання ніжка легко відламується.
Ягоди у сорту "Екім Кара" середні та великі, масою 3-4гр., діаметром 1,5-2см. Ягоди іноді овальні, частіше круглі, забарвлення ягід сильно чорне. шкірка ягід міцна і товста, рясно вкрита пруіном, тобто восковим нальотом. м'якоть ягоди "Екім Кара" соковита, солодка, з приємним, гармонійним смаком. якщо ягоду роздавити, то спочатку витікає трохи безбарвного соку, який при подальшому надавлюванні забарвлюється в темний колі.
В ягоді міститься від двох до чотирьох великих насінин, довжиною 7,5мм, шириною 4,0мм.
Агрономічна характеристика сорту "Екім Кара"
Сорт "Екім Кара" відноситься до сортів пізнього терміну доспівання. Але в умовах жаркого мікроклімату Сонячної долини, з кількістю сонячних днів у році 300, лоза встигає доспіти повністю.Потрібно відзначити також високу врожайність сорту, спостережувану в Сонячній долині, ось вже багато років. Навіть візуально кущі сорту "Екім Кара" виділяються у винограднику по великій кількості грон на кущах, і добре помітні ще здалеку.
Врожайність сорту, підрахована на основі багаторічних спостережень, складає 10-10,5 тонн винограду з 1 гектару.
Середній термін від розпускання бруньок до збору врожаю - 156 днів, при сумі активних температур 3000°C. Маса середнього грона - 0,3кг.
Сорт "Екім Кара" відрізняється високою здатністю до накопичення цукру - до 22%. Ця особливість сорту, дуже підходить для виготовлення з нього десертних вин. При повному доспіванні винограду, ягоди на кущі не гниють і не пліснявіють, а схильні до зав'ялювання, що дозволяє накопичити максимальну кількість цукру.
На основі цих особливостей сорту і його цінності для приготування дорогих вин, рекомендується садіння кущів у добре прогріваних і освітлюваних ділянках, і пізні терміни збору врожаю.
Сорт показує середню морозостійкість, при максимальних зимових морозах в -23°С.
Технологія обробляння "Екім Кара" - вирощують сорт "Екім Кара" однорядним садінням. Кущі формуються чашкуватої форми, підв'язуються на шпалери з висотою штамбу до 2-х метрів, що полегшує догляд за кущем і збір врожаю. Використовується невкривна форма оброблення винограду, як всього винограду винних сортів Криму.
В умовах Кримського півострову обрізування кущів відбувається взимку, після повного припинення руху соків у рослині. Вирізаються хворі, пошкоджені, слабкодоспівші пагони, і формується потрібна, тобто чашкувата форма куща. При цьому на плодоносіння залишають пагони від 5 до 8 бруньок, а на заміщення від 3-х до 4-х бруньок.
На початку травня розпускаються бруньки винограду, і у винограднику починаються роботи по підв'язуванню і видаленню зайвих молодих пагонів.
Протягом вегетації здійснюється декілька профілактичних обробок проти мільд'ю і одиуму. Кущі винограду обробляються до цвітіння, і після зав'язування ягід. Можлива обробка як бордоською сумішшю, так и сучасними системними фунгіцидами.
Збір врожаю винограду сорту "Екім Кара" починається в другій декаді жовтня. До цього часу ягоди мають набрати не менше 22% цукру. Частина ягід на кущі зав'ялюється, що допускається по технології оброблення.
Збирають врожай винограду вручну. Секатором або ножицями зрізають грона, і укладають їх у кошики. Некондиційні і неякісні грона збирають окремо. З кошиків грона пересипаються у тракторні причіпи, і в них перевозяться на винзавод для перероблення.
Виноград сорту "Екім Кара" використовується тільки для вироблення червоних десертних вин. Найбільш відоме це звісно вино "Чорний Доктор". "Екім Кара" використовується також для виготовлення десертного вина "Чорний Полковник", але у набагато менших кількостях, ніж для "Чорного Доктора".
Вино "Чорний Доктор" - десертне, марочне, червоне вино. З 1940 по 1967 рік, випускалося під назвою "Рубінове Кримське". Але популярністю вино не користувалося, продавалося погано, мало непоказну етикетку. Були пропозиції зняти його з виробництва, але це вино дуже подобалося міністру харчової промисловості того часу. Міністр не хотів втрачати улюблений напій, і тоді знайшли рішення - змінили назву на "Чорний Доктор". Хороший художник за одну ніч намалював яскраву і гарну етикетку. І з 1967 року розпочалося виробництво вина "Чорний Доктор", котре миттєво стало дуже популярним і запитуваним.
Колір вина "Чорний Доктор" гранатово-червоний, а в промені світла сяє як рубін. Смак вина оригінальний, повний, насичений, бархатистий з ароматами ванілі, шоколаду і чорносливу. Терпкість вина надає смаку пікантності, і не заважає його гармонічності. У присмаку, що залишається у роті залишається приємний тон шоколаду і вершків.
Кондиції вина "Чорний Доктор": спирт 16% об, цукор 16 г./100 см. куб., титруюча кислотність 5г на дм. куб.
На різноманітних міжнародних виставках і дегустаціях вино завоювало 16 золотих і 3 срібних медалі.
Технологія виготовлення вина "Чорний Доктор"
Виноград з вмістом цукру не нижче 22%, дрібнять з відділенням виноградних ягід від грона, у спеціальних машинах. Для отримання вина високої якості використовється переважно сусло-самоплив. Потім готують виноматеріал підброджуючи мезгу, і проводивши кілька спиртувань до міцності 17% об. Потім спиртована мезга 6-7 діб настоюється, поряд з цим 3-4 раза в день її перемішують. Потім просвітлений виноматеріал купажують, і витримують два роки в дубових бочках, у знаменитих голицинських винних підвалах "Архадерессе", класичним способом при температурі 13-14°С.
У склад вина "Чорний Доктор" входять вітаміни В1, В2, В6 і В12. Вино має радіопротекторну дію, в ньому підвищений вміст таніну, багато рідкісних органічних кислот і біологічно активних речовин.
"Чорний Доктор" робить позитивний вплив на серце і кровоносну систему при атеросклерозі. Дуже корисне вино при спаді сил, виснаженні і втраті крові.
Цілком перспективно розведення сорту "Екім Кара" на присадибних ділянках як у Криму, так і в інших регіонах з досить теплим кліматом. Звичайно, виноград з таких кущів не буде мати тих унікальних властивостей, як вирощений у Сонячній долині, і призначений для вироблення рідкісного марочного вина. Але вирощуючи його вдома ніхто і не ставить таку мету, адже "Екім Кара" цінний і як цікавий та оригінальний сорт. І навіть якщо вдома не робити вино, то можна використовувати його для виготовлення дуже смачного і корисного соку.
Виноградарство: розведення винограда як галузь сільського господарства.
Виноградарство займає перше місце в світі у загальному плодово-ягодному виробництві. Виноград головний продукт виноробства. Тільки лише 10% ягід винограда вживаються у натуральному непереробленому вигляді, ще приблизно з 6% отримують кишмиш та ізюм. А решта 84% ідуть на виготовлення вин. для позначення ваги винограду в деяких країнах, наприклад у Франції, замість тонн і центнерів використовуються спеціальні одиниці - гектолітри і декалітри вина отриманого з одного гектара.
Структура розподілу виноградників на карті світу не рівномірна. На Європу приходиться 72% виноградних плантацій, в Азії росте - 13%, в Америці - 9%, на африкансьскому континенті - 5%, а в Австралії та Океанії - близько 1%.
Усі наведені дані відносяться до статистики кінця 1980 років.
Щедрість і багатство виноградної лози
Здавна виноградна лоза щедро ділилась зі своїм багатством тільки з тими, хто вирощував її з любовью і терпінням. Виноград - це рослина, яка дуже чуйно реагує на турботу і увагу людини. Ця теплолюбива культура успішно прижилася в нашому кліматі. Але поки що виробницва винограда недостатньо, і він залишається досить дорогим продуктом, недоступним у потрібній кількості для більшої частини населення. Ось та ніша, яку з успіхом можуть заповнити господарі дачних ділянок. Звісно, щоб виростити гарний врожай винограда, потрібно попрацювати, але результат того вартий.
Виноград має дуже широку сферу застосування: його вживають у свіжому вигляді, сушать, консервують, маринують, роблять вино, готують соки. Тому, перш ніж розводити виноградник, потрібно визначити, з якою метою ви будете його вирощувати, тому що від цього залежить, які сорти ви будете вирощувати.
Якщо ви будите використовувати його у свіжому вигляді, то кращі сорта для цього - Аркадія, Біруниця, Кеша-1, Кодрянка, Російський янтар, Мускат одеський, Атлант запорізький, Аметистовий, Оригінал, Одеський сувенір та Дамські пальчики. Якщо ж ви збираєтесь вирощувати виноград для виробництва вин, то кращі сорта для цього: Ізабелла, Лідія, Дойна, Аврора магарача, Винний-3, Хасанський солодкий. Грона Муската Янтарного, Восторга і Молдови вважаються рекордсменами по зберіганню у свіжому вигляді без втрати смакових якостей. Для приготування кишмиша потрібні тільки ягоди сортів без насіння: Мрія, Бєлградський бєссємянний, Кишмиш променистий та інші. Для ізюма - сорта, які містять насіння: Німранг, Султани, Восторг, Русмол та інші.
Для розведення виноградника потрібно вибирати ділянки, що мають південний або західний схил. Виноград на таких ділянках добре прогрівається сонцем і швидше доспіває. На стандартній ділянці можна посадити 40-50 кущів винаграда. В перший рік посадки за саджанцем потрібен особливо ретельний догляд: потрібне первісне обрізування і формування куща, видалення пасинків і бур'янів, підживлення і підтримка грунта у пухкому стані. Після вступу у плодоносіння робити обрізування кустів потрібно щороку.
Збирати урожай потрібно тільки тоді, коли виноград набуде характерне для сорта забарвлення і цукристість. Зберігати виноград краще всього у ящиках, які перед закладанням потрібно обробити 5%-им розчином соди. Укладати його потрібно в один шар. Виноград при такому способі зберігання може залишатися свіжим до середини березня. Можна зберігати виноград у тирсі листяних дерев. На дно ящика положити шар тирси 2-3см. На нах у два ряда укладають виноградні грона, пересипаючи кожен шар тирсою. Верхній шар тирси повинен бути 5-7см.
Виноград укривний і неукривний - у чому різниця?
При виборі сорта винограда для вирощування на своїй ділянці обов'язково встане питання про морозостійкість. І саме тоді виникнуть цікаві поняття - вкривний і невкривний виноград. Так навіщо укривати виноград? Які сорта вкривні, а які невкривні? Відповіді на ці питання ви зараз і дізнаєтесь.
Виноград рослина теплолюбива, і тому взимку при високих мороза від вимерзає - морозом знищуються бруньки. Отже, щоб рослина вижила і принесла плоди, її необхідно укрити від мороза - тобто створити мікроклімат достатній для виживання.
В науці виноградарство по признаку морозостійкості розрізняють зону вкривного і невкривного виноградарства. Морозостійкість це показник в градусах Цельсія, що вказує максимальну від'ємну температуру, яку може перенести кущ, без втрати здатності до плодоношення. Для кожного сорта цей показник різний. Наприклад Восторг Білий -23°С, Настя (Аркадія) -18°С, Кеша -22°С.
Знаючи ці дані уже можна визначити, що зона невкривного виноградарства це регіони в яких мороз взимку не буває нижче 18-23°С. Регіони з більшими морозами уважаються зоною вкривного виноградарства. В цих зонах розрізняють вже вкривні та невкривні сорти. Невкривними сортами уважаються сорта з морозостійкістю не менше -28°С. Це в основному винні, технічні і з дрібними ягодами сорти. Наприклад Бако (-30°С), Руський Конкорд (-28°С), Альфа (°С). Вкривні сорти - це столові, крупноплодні сорти з морозостійкістю до -25°С.
Слід також розуміти, що ці цифри морозостійкості досить умовні і на практиці можуть розрізнятися у одних і тих же сортів в залежності від стану куща винограда, рельєфу місцевості, близькості будов, структури грунту і безлічі других факторів.
З цими знаннями ви можете визначити, чи потрібно укривати ваш виноград, які сорти укривні, а які ні. І в залежності від зроблених висновків, підібрати сорти винограда що найбільше підходять до ваших запросів і можливостей.
Як підготувати грунт під виноград
Виноград - рослина не вибаглива, він може рости і давати врожай на самих різноманітних грунтах. Лише на грунтах з близьким заляганням грунтових вод і на сильно засолених, виноград росте дуже погано. Любить же дана рослина грунти легкі, добре прогрівні, збагачені поживними речовинами. Дуже добрі результати отримуються на черноземах.
Але яким би не був грунт, його необхідно підготувати. В тих кліматичних умовах, де зима холодна і малосніжна грунт перемерзає, а у літній період, із-за жаркої і сухої погоди він пересихає. Тому в таких умовах потрібна глибока посадка саджанця. А саме на важких грунтах до 60 см, а на легких - до 70 см. Така глибина досягається шляхом перекопки грунту із переміщенням грунтових шарів зверху вниз і навпаки.
Найкраще грунт підготовляти восени, тоді до весни буде час, щоб грунт добре осів і ущільнився. Якщо ж грунт під виноград доведеться готувати весною, то перед тим як садити рослину необхідно полити ділянку - це пришвидшить ущільнення грунту.
При підготовці грунту його слід удобрити. Для цього восени вносять гній. До весни він розкладеться і перетвориться на перегній. Якщо добриво вносять весною, то використовують готовий перегній або перепрівший компост.
І ще один важливий момент в процесі підготовки грунту. Коли ми робимо глибоку перекопку, в землі часто попадаються камені, вугільний шлак, куски цегли та інше. Не варто це все викидати. Можна це "сміття" вибрати і, трохи подрібнивши, внести в грунт і ретельно перемішати з ним. Цим ми покращимо структруру грунту: він стане набагато краще пропускати воду і повітря. Такий дренаж дуже незамінний на важких глинистих грунтах.
Як виростити саджанець
Щоб посадити виноград, необхідно мати саджанці. Їх можна купити на базарі або у спеціалізованому магазині, але краще виростити самим. Справа ця цікава. Одночасно отримаєте досвід. Якщо у ваших сусідів, друзів або родичів уже росте виноград, то восени в час його обрізання, попросіть дати вам лозу. Що це? Це довгий пасинок на кущі винограду, який ріс вертикально, він може досягати у висоту 2 метра і більше. Розріжте його на чубуки довжиною 35-40см. У чубука повинно бути 3-4 бруньки і товщина близько 1см.
Цей спосіб вирощування саджанців винятково простий. На своїй ділянці восени підготовляєте добре освітлюєме сонцем місце. підготовка містить у собі перекопування і покращення грунту - він повинен бути легкий, пухкий і добре удобрений. Втикаєте в землю чубуки, так, щоб над поверхнею залишилась 1 брунька. Зважте - приживеться не кожний, тому буде потрібно посадити 3-4 шт. Кожного сорту. До справжньої зими чубуки прикривати не потрібно, нехай загартовуються. Потім накрийте: укривним матеріалом, соломою, мішковиною. Тим, що є під рукою, але з умовою, що матеріал повинен давати винограду дихати. Тоді під весняним сонцем від не підіпріє.
Коли морози і холода минуть, зніміть укриття і огляньте чубуки. Бруньки на них до цього часу трохи припухнуть. Якщо помітите, що чубук сухий або його миші погризли - не поспішайте викидати. З приходом справжнього тепла бруньки розкриються і з'являться перші листки. В їхніх пазухах ви побачите тісно зібрані в пучок суцвіття, обережно відщіпніть. Головна задача першого року - отримати зрілу лозу довжиною близько 1,5 метрів і 1 см товщиною. Тоді на наступний рік врожай вам забезпечений.
Періодично оглядаючи чубуки, ви помітите, що з однієї бруньки піднімається кілька пагонів. Залишити потрібно тільки один, решту безжалісно видалити - коренів у рослини практично ще нема і нагодувати стільки пагонів він не може. Після з'явлення 4-5 справжніх листків, чубук можна висаджувати на постійне місце. Час для посадки вибирайте не спекотний і слідкуйте, щоб грунт залишався завжди вологий, але не мокрий.
Щоб не травмувати молоду рослину пересадкою, краще з осені укоріняти кілька чубуків на тому місці, де ви плануєте розташувати кущ винограду. Коли рослини добре приймаються, ви просто виберете саме сильне, а решту - видалите.
Посадка винограду
Виноград - багаторічна культура, тому помилки, допущені при закладанні плантації, згодом виправити важко або цілком неможливо.
Коріння винограду в залежності від сорту витримують негативні температури в діапазоні -5 ... -9 градусів, тому при посадці саджанців винограду здійснюється в заздалегідь приготоване місце, шириною 70-80см і глибиною 80-90см. На дно ями укладають добриво: деревного попілу 1-2кг. Потім засипають перегнієм 15-20см з додаванням піску і чернозему. Все ретельно перемішують. Поверх усієї цієї отриманої суміші досипають чернозем, так щоб яма була заповнена на 40-45см до поверхні грунту і заливають водою. Після ретельного поливання рослина від верху до дна повинна бути 45-50см.
При садіння саджанців потрібно суворо дотримуватись глибини, вона повинна бути 45-50см від поверхні грунту. саджанці перед садінням ретельно обробляють, усі пошкоджені корені і гілки відрізають залишаючи тільки на нижньому вузлі. На кожному саджанці повинен бути один-два сильних пагони. Пагони обрізають таким чином, щоб при садінні розмістити корені саджанця на потрібну глибину.
В кожному конкретному випадку при розрахунку глибини посадки винограду треба вибрати оптимальний варіант: і щоб корінь був надійно захований від промерзання взимку, і щоб влітку лоза росла в прогрівається шарі грунту.
Найоптимальніший варіант при посадці однорічного саджанця винограду на постійне місце — так, щоб після посадки лоза починала рости в ямці нижче встановленого рівня грунту приблизно на 15 см. В цьому випадку п'яткові коріння держака при його довжині в 15-25 см будуть розвиватися на глибині 30-40 см, що цілком оптимально для даних умов.
У міру зростання лози ямка присипається грунтом.
Формування виноградної лози
Після садіння, наступні кілька років необхідно сформувати виноградний кущ. Існує кілька способів формування винограду. Думаю, що на дачній ділянці, при умові, що ви вирощуєте невелику кількість винограду, і в той же час, маєте намір використовувати виноградні кущі для озеленення, наприклад в якості зеленої стіни, що захищає від допитливих сусідів, або як укриття для альтанки, найбільш підходящою буде система вертикального кордона. При формуванні винограду таким способом, буде потрібно вкопати у землю необхідну кількість стовпів, і натягти між ними дріт у кілька рядів, наприклад, три або чотири ряда дроту. В перший рік після садіння вирощують один або два самих сильних пагони, решта видаляються, в той момент, коли ці зайві пагони досягнуть довжини, приблизно десяти сантиметрів, весною залишається один самий сильний пагін, у подальшому від буде основним "стовбуром" виноградного куща. На наступний рік залишаються три пагони, центральний і два бічних, ці бічні пагони будуть "рукавами" на першому ряді дроту. На третій рік весною ці два бічні пагона обрізаються так, що на лозі залишаються чотири або п'ять вічок, розводяться у різні боки і прив'язуються до дроту. Центральний пагін підв'язується вертикально, він буде і надалі служити продовженням "стовбура", і укорочується, приблизно до рівня другого дроту. "Рукава" на другому, третьому і так далі дротах формуються аналогічним способом. Використовуючи цей спосіб, можна сформувати виноградний кущ, наприклад, у місті вздовж стіни висотного будинку.
